Як хочеться на море! Закриєш очі і чуєш шум прибою, шелест гальки, що перекочується хвилею, крики чайок… так і тягне вдихнути на повні груди просочений запахами водоростей повітря. Якщо відпустка ще не настав, хороший спосіб помріяти про нього — влаштувати дегустацію який-небудь морської живності. Чогось нетривіального, щоб була задіяна палітра яскравих смаків родом з жаркого літа. Це так бадьорить і вселяє надію на швидку відпустку, на нові враження і прийдешні морські купання. Рекомендуемо сервис Getafood тут багато смачних рецептів і не тільки.
У пошуках натхнення ми звернулися до чорноморських рапанів, які міцно асоціюються з Кримом і відпусткою. Їх в замороженому вигляді зараз можна купити в будь-якому великому супермаркеті. Готуються вони за три хвилини і зовсім нескладно. А з трохи охолодженим білим вином це просто насолода. Майстер-клас по приготуванню страв з чорноморських рапан спеціально для читачів «Світ 24» бренд-шеф мережі ялтинських ресторанів «Апельсин» Володимир Мудряков. Ресторан, в який він нас запросив, знаходиться на самій центрі Ялтинської набережної. Він зроблений у формі давньогрецького судна, немов ширяє над морем. Поруч по обидві сторони-пляжі, що відходять від пірсу екскурсійні катери і стоять на приколі яхти.
Володимир здобув освіту в Санкт – Петербурзі, там же 20 років тому почав професійну кар’єру. У Ялті кухар працює з вже сім років і гаряче хвалить місцеві продукти.
— Я вважаю, що в Криму продукти дуже смачні, — говорить він. — Фрукти, ягоди, ні з чим не порівнянний болгарський перець, помідори, відмінні свіжі морепродукти, риба, кримська баранина і багато іншого.
Спеціально для читачів «Світ 24» Володимир показав, як по-різному можна приготувати чорноморські рапани. До речі, рапани — жіночого роду, не дивуйтеся!
Смажені рапани з овочами
— Чорноморські рапани зустрічаються двох видів, — каже Володимир. — Більш ніжні і світлі, кремово-жовтуваті — на південному березі Криму. І ще керченські-подрібніші і темніші, трохи більш пружні. Особисто мені вони подобаються навіть більше. Їх можна смажити, тушкувати, або їсти майже сирими, збризнувши соком лимона. Це дуже ніжний продукт, що містить в собі аромат моря.
Нам будуть потрібні, з розрахунку на одну порцію:
Рапани – 125 гр
Томати солодкі – 30 гр
Часник – 5 гр
Зелень (кріп і петрушка) – 2 гр
Сухе біле вино – 50 гр
Сіль-за смаком
Суміш мелених перців – на кінчику ножа
Чебрець і естрагон сушені – по щіпці
Оливкова олія для смаження – 30 гр
Готуємо так:
М’якоть рапани перед приготуванням треба розморозити, вимити і звільнити від жорстких краєчків і травних органів, щоб залишився один тільки кремового кольору мускул — «нога». Ріжемо м’якоть молюска на шматочки.
Лук ріжемо пір’їнками, часник дрібними кубиками, зелень рвемо руками. Від лимона відрізаємо товстеньку часточку.
З помідора ми готуємо конкассе. Це такий французький спосіб приготування – без шкірки, без насіння, тільки нарізана шматочками ніжна м’якоть. Для цього опускаємо томати в крутий окріп, даємо прокипіти секунд двадцять, щоб тонка шкірка легко очищалася, потім охолоджуємо, знімаємо шкірку, помідор ріжемо на четвертинки, позбавляє від насіння і нарізаємо смужками.
Розігріваємо сковороду виливаємо на неї трохи рослинного масла, обсмажуємо пір’ячко цибулі, потім додаємо до них шматочки рапани, трохи обсмажуємо разом, виливаємо туди ж біле вино.
Потім скибочки томата і зелень, часник. Майже всі. Залишилося посолити і додати сухі травички. На сковороді все повинно готуватися не більше пари хвилин, щоб томати не втратили свою структуру, а рапани залишилися м’якими і ніжними.
— Це дуже смачно, — каже Володимир. — Треба тільки пам’ятати, що рапани не терплять тривалої термічної обробки. Якщо вони зовсім свіжі, їх можна їсти майже сирими, окропивши лимонним соком, але варто тільки трохи перетримати їх на сковороді, і вони стають безнадійно гумовими. Це єдиний секрет.
Тартар по-черноморски
Друге блюдо — це якраз ілюстрація того, що рапани можна їсти майже сирими. Точніше, трохи підмаринованими в лимонному соку. Родзинка цієї страви полягає в тому, що м’якоть рапани зовсім не піддається термічній обробці. Тартар – досить суперечливе блюдо. Кому-то воно зовсім не подобається, а хтось від нього в повному гастрономічному захваті. Загалом, спробувати точно варто.
Нам знадобиться:
Свіжа м’якоть рапани – 80 гр
Червоний Ялтинська цибуля 30 гр
Зелень (петрушка і укром) – 5 гр
Мікс салатів – 15 гр
Лимон – 5 гр
Часник – 2 гр
Олія оливкова – 5 гр
Сіль-за смаком
Естрагон сушений мелений – щіпка
Готуємо так:
Рапани ріжемо шматочками, цибулю – пір’їнками, часник – дрібними кубиками. Зелень рвемо руками. У мисці з’єднуємо рапани, цибулю і часник, солимо, вичавлюємо лимонний сік, додаємо мелений естрагон і краплю оливкової олії. Все перемішуємо руками, щоб м’якоть молюска добре змішалася з іншими інгредієнтами. Тартар укладаємо в кулінарне кільце з високими бортиками, утрамбовуємо, потім кільце акуратно знімаємо, щоб його вміст продовжувало зберігати форму циліндра. Подаємо, прикрасивши салатним листям. Все свіже — мрія прихильників сироїдіння!
Відбивна з рапан
І, нарешті, відбивна з рапан. Коли перший раз її бачиш, ніяк не зрозуміти, як же маленькі рапани можуть перетворитися в таку велику відбивну розміром з тарілку? Виявилося, є спосіб, але треба знати одну кулінарну хитрість. Її нам і розповів по секрету Володимир.
Будуть потрібні наступні продукти:
Рапани – 130 гр
Оливкова олія для смаження – 20 гр
Зелень-2 гр
Борошно – 30 гр
Яйця – 2 шт
Сіль-за смаком
Готуємо так:
Щоб отримати величезну плоску відбивну, треба надрізати кожну рапану не до кінця, а так, щоб її можна було розгорнути в плоский пелюстка. Тепер стелимо на обробну дошку харчову плівку і укладаємо на неї ці пелюстки з невеликим нахлестом. Тобто збираємо єдину поверхню, як збирають черепичний дах. Виходить великий плоский “лист”, зібраний зі шматочків. Його ми накриваємо другим шаром плівки. Тепер відбиваємо його крізь плівку, роблячи ще більш плоским і широким, але стежачи, щоб відбивна залишалася цілісною, не рвалася і не розповзалася. Цього мало: щоб відбивна не розвалилася, ми прямо в плівці кладемо її в морозилку і заморожуємо. Ось тепер з плівки її сміливо можна дістати – заморожена, вона більше не розвалюється на окремі фрагменти.
В плоский лоток висипаємо трохи підсолену борошно, а в інший такий же – добре збиті яйця. Чи не розморожуючи, обвалюють відбивну в борошні, а потім гарненько умочуємо її у збиті яйця. Цей кляр допоможе зберегтися відбивної в цілості й на сковорідці. Обсмажуємо її з двох сторін в добре розігрітій олії. Тут важливо не перестаратися, адже ми ж пам’ятаємо, що рапана не любить довгої термічної обробки.
Подаємо відбивну гарячої, поки вона вся дихає запахами моря.
Переваги дерев’яних сходів
7-30-2022
Сходи-невід’ємний атрибут в приватному будинку, що має більше одного поверху. Особливою затребуваністю користуються конструкції з дерева, які мають безліч переваг перед аналогами з інших матеріалів.
Красиві і довговічні сходи з деревини-це не просто механізм підйому з одного поверху на інший, але і значимий елемент дизайну інтер’єру, прикраса приміщення, а часом і символ респектабельного життя. Дерев’яна поверхня приємна на дотик, володіє особливим теплом і створює комфортний мікроклімат, що недоступно іншим матеріалам. Різноманітність порід з красивою фактурою і різні методи обробки матеріалу (покриття лаком, тонування) забезпечують неповторний зовнішній вигляд конструкції. Крім того, дерево легко піддається різьбі, що дозволяє створювати ексклюзивні дизайнерські вироби з використанням відповідних способів декорування. Зверніться за посиланням https://ukrderevo.company/lestnici/ та оберіть варіант, який вам до вподоби.
Матеріал екологічно безпечний, не викликає алергії, не містить шкідливих речовин. Має відносно малу вагу (не для всіх типів деревини), що дає можливість знизити навантаження на підлогу і несучі конструкції. При монтажі не вимагає застосування спеціальної техніки.
При облаштуванні будинків використовують різні види дерев’яних сходів на другий поверх. Вибір підходящого виду залежить від уподобань господарів, габаритів і площі приміщення, розмірів сходового отвору, висоти поверху, стилістики інтер’єру, бюджету та інших факторів. У будь-якому випадку конструкція повинна відповідати встановленим нормативам з техніки безпеки.
Якими повинні бути дерев’яні сходи
При спорудженні сходів важливо правильно розрахувати кут нахилу, який повинен бути менше 45 градусів. Можливе виготовлення більш крутих конструкцій на другий поверх, але вони будуть некомфортні для пересування літніх людей або дітей. Ширина конструкції для підйому однієї людини повинна становити мінімум 80 см.якщо в будинку живе багато людей і місця достатньо, краще зробити ступені шириною від 110 см, щоб на них змогли розминутися 2 людини.
Для безпечного підйому і спуску ступені повинні бути досить глибокими: не менше 25 см.висота проступи зазвичай буває більше 20 см.
Який би вид сходів ви не вибрали, якщо вони мають 4 і більше ступенів, потрібно зробити огорожу. Вона повинно бути висотою мінімум 90 см, щоб людині було зручно дотримуватися руками.
Розглянемо найпопулярніші види сходів з деревини
Гвинтові (спіральні) сходи-конструкція без міжмаршевих прольотів зі ступенями, розташованими навколо центральної осі. Яка являє собою суцільний каскад, що нагадує по виду гвинт багатокутної або круглої форми.
Особливості гвинтової конструкції:
В реальності такий виріб виглядає набагато цікавіше і «легше», ніж звичайна маршова конструкція. Однак віддавати перевагу гвинтовому варіанту варто лише в разі нестачі місця для установки маршів або в якості додаткового, допоміжного споруди, наприклад, для підйому на горище.
Справа в тому, що забіжним щаблях характерна форма у вигляді клина, яка з внутрішньої сторони менше, ніж із зовнішньої. Підніматися і спускатися по ним незручно, зазвичай нога не повністю спирається на ступені, тому потрібно дотримуватися руками за перила. Крім того, за такою конструкцією не дуже зручно піднімати важкі предмети, переносити меблі.
Маршові дерев’яні вироби складаються з одного або декількох маршів, між якими можуть знаходитися поворотні або проміжні майданчики. Їх встановлюють в просторих приміщеннях, де не так важлива економія корисної площі.
Переваги маршових конструкцій:
Маршові сходи поділяються за кількістю маршів на одномаршеві, двухмаршеві і багатомаршеві. Виділяють відкриті і закриті моделі: в закритих є подступенки, у відкритих — немає.
Єдиний недолік цих виробів-в необхідності великого вільного простору. Хоча сходи з маршами і поворотом на 90 або 180 градусів, встановлені уздовж стін, все-таки економлять простір.
В одному марші допустимо наявність від 3 до 18 ступенів, так що в приміщеннях з високими стелями потрібно пристрій проміжних майданчиків, щоб підйом не був затяжним. Опорами для ступенів виступають косоури і тятиви.
Поворотний тип сходів поєднує в собі пряму маршову і частину гвинтових. Поворот можна зробити з використанням проміжного майданчика або забіжних ступенів. Конструктивні рішення міжповерхових виробів відрізняються тим, який у них кут повороту. Найчастіше його роблять г-подібним (90°) або п-подібним (180°).
Особливості поворотних дерев’яних моделей:
Така конструкція підходить для приміщень з обмеженим вільним простором, так як дозволяє заощадити чимало місця. Вона може бути криволінійної, чвертьоборотною, полуоборотною або зігнутою.
Часто сходи з поворотом монтуються уздовж несучої стіни, а поручень розташовують тільки з зовнішньої сторони. Однак зустрічаються і окремо стоячі варіанти, які виглядають оригінально і естетично.
Найбільш безпечною вважається г-подібна конфігурація, так як в ході руху плавний поворот на 90° практично непомітний. Крім того, цей варіант простіше у виконанні, тому коштує дешевше п-образного.
Для підйому в приміщення, які використовуються рідко, наприклад, на горище, установка масивних стаціонарних сход — не самий практичний варіант. Доцільніше встановити для цього складну модель, яка відрізняється наступними перевагами:
Основні мінуси складаний сходи в порівнянні зі стаціонарною міжповерхової: відсутність достатнього комфорту при використанні, невисока вантажопідйомність, неприпустимість для переміщення меблів і великогабаритних важких предметів.
Складні дерев’яні моделі, як правило, складаються з 3-4 з’єднаних між собою елементів. Бувають в різних варіантах, але найчастіше зустрічаються розкладні конструкції, які повністю прибираються в горищний люк: секції укладаються одна на іншу. При відкриванні кришки люка секції по черзі розкладаються і надійно фіксуються.
Особлива увага приділяється обробці сходів. Є чимало фото в інтернеті з дерев’яними виробами на другий поверх, декорованими різьбленими фігурками тварин, різьбленими балясинами і поручнями. Ефектно виглядають такі сходи в поєднанні з металевими деталями і дизайнерським освітленням, наприклад, підсвічуванням ступенів.
