Перший вихід на футзальний паркет після великого поля майже завжди супроводжується здивуванням. Свисток лунає частіше, час зупиняється, а замість вкидання руками м’яч вводять ногою.
Формат справді має власний звід положень, і його не можна зводити до «того самого футболу, тільки менше». Логіка тут інша — все підпорядковане швидкості.
Розберемо ключові пункти регламенту послідовно: від розмітки майданчика до системи покарань.
Хто регулює правила формату
Офіційний звід підтримує ФІФА, яка визнала футзал у 1989 році. Тоді ж відбувся перший чемпіонат світу.
Документ періодично оновлюється, але базова структура залишається стабільною десятиліттями.
Національні федерації адаптують текст під місцеві змагання. Аматорські ліги часто спрощують окремі пункти, залишаючи основу без змін.
Чіткі правила потрібні не для того, щоб ускладнити гру, а щоб усі учасники розуміли її однаково.
Правила гри у футзал у повному обсязі застосовуються там, де є суддівська бригада, хронометрист і турнірна таблиця.
Майданчик і розмітка
Ігрове поле має форму прямокутника з твердим покриттям — паркет, спортивний настил або гума.
Стандартні розміри для національних змагань: довжина 25‒42 метри, ширина 16‒25 метрів. Для міжнародних матчів рамки вужчі — 38‒42 на 20‒25 метрів.
Розмітка включає кілька зон із конкретним призначенням:
- центральна лінія з колом радіусом три метри для початкового удару;
- штрафний майданчик у формі двох чвертей кола радіусом шість метрів;
- точка для шестиметрового удару навпроти центру воріт;
- друга точка на відстані десяти метрів для покарання за командні фоли;
- зони замін біля лав завдовжки п’ять метрів;
- кутові сектори радіусом двадцять п’ять сантиметрів.
Ворота мають ширину три метри й висоту два. Це значно менше за класичні, що змінює роботу воротаря принципово.
Навколо майданчика має бути вільна зона безпеки шириною щонайменше метр.
Склад команди та заміни
На майданчику одночасно перебуває по п’ятеро гравців від кожної сторони, включно з воротарем.
У заявці на матч зазвичай до чотирнадцяти футболістів. Мінімальна кількість для продовження гри — троє.
Заміни необмежені й виконуються без зупинки матчу. Гравець може виходити й повертатися на лаву десятки разів за гру.
Процедура має чіткий порядок: той, хто виходить, спершу повністю залишає майданчик у своїй зоні замін, і лише потім заходить партнер. Порушення карається попередженням.
Заміна воротаря відбувається за тим самим принципом, але зазвичай під час зупинки гри.
Кожен гравець має право виконувати роль голкіпера за умови зміни форми та повідомлення арбітра.
Тривалість матчу та робота з часом
Стандартна гра складається з двох таймів по двадцять хвилин чистого часу. Перерва не перевищує п’ятнадцяти хвилин.
Ключова відмінність від великого футболу — хронометраж. Секундомір зупиняється при кожному свистку арбітра: виході м’яча за межі, фолі, стандартному положенні.
Через це реальна тривалість матчу розтягується приблизно на годину.
Кожна команда має право на один тайм-аут тривалістю одна хвилина в кожному таймі. Запитати його може лише офіційний представник, і лише коли м’яч не в грі та команда ним володіє.
Невикористаний тайм-аут на другий тайм не переноситься.
У матчах на виліт при рівному рахунку призначають додатковий час — два періоди по п’ять хвилин. Далі — серія шестиметрових ударів.
Порівняння регламентів двох форматів
Основні параметри поруч для наочності.
| Параметр | Футзал | Класичний футбол |
|---|---|---|
| Гравців на майданчику | 5 | 11 |
| Розмір поля, м | 25‒42 × 16‒25 | 90‒120 × 45‒90 |
| Ворота, м | 3 × 2 | 7,32 × 2,44 |
| Тривалість | 2 × 20 хв чистого часу | 2 × 45 хв |
| Заміни | необмежені, на льоту | обмежені, без повернення |
| Розмір м’яча | 4 із заниженим відскоком | 5 |
| Офсайд | відсутній | діє |
| Введення з-за бічної | ногою | руками |
| Тайм-аути | по одному на тайм | відсутні |
| Командні фоли | рахуються | не рахуються |
Таблиця показує головне: це окремий вид спорту, а не зменшена копія.
Вимоги до м’яча
Використовується снаряд четвертого розміру з окружністю приблизно 62‒64 сантиметри й вагою 400‒440 грамів.
Головна особливість — занижений відскок. При падінні з висоти двох метрів м’яч має підстрибнути на 50‒65 сантиметрів під час першого відскоку.
Досягається це щільнішою внутрішньою структурою. Завдяки цьому снаряд контролюється на твердому покритті й не відлітає непередбачувано.
Звичайний футбольний м’яч у залі перетворює гру на постійне вибивання, тому підміна не має сенсу.
Правило чотирьох секунд
Одне з ключових положень, яке визначає темп гри.
Правила міні футболу в офіційному варіанті обмежують час на виконання більшості стандартних ситуацій чотирма секундами.
Це стосується введення м’яча з-за бічної лінії, кутового удару, вільного удару та введення воротарем.
Відлік починається з моменту, коли гравець готовий виконати дію. Перевищення карається передачею м’яча суперникові.
Воротар також не може тримати м’яч довше чотирьох секунд на своїй половині майданчика.
Це положення свідомо прибирає можливість затягувати матч.
Система командних фолів
Найцікавіша особливість формату.
У кожному таймі рахуються всі порушення, за які призначається прямий вільний удар. Перші п’ять караються звичайним чином.
Починаючи з шостого фолу, суперник отримує право пробити з другої точки — з десяти метрів, без стінки. Воротар має залишатися на лінії до моменту удару.
Гравець, який виконує такий удар, зобов’язаний бити по воротах. Розігрувати комбінацію заборонено.
Лічильник обнуляється на початку другого тайму. У додатковий час підрахунок продовжується з другого тайму.
Ця система змушує команди грати чистіше — постійне зривання атак фолами стає надто дорогим.
Порушення та покарання
Регламент поділяє фоли на кілька категорій.
- Прямий вільний удар призначається за підніжку, поштовх, удар суперника або гру рукою.
- Непрямий вільний удар застосовується за технічні порушення, наприклад затримку м’яча воротарем.
- Шестиметровий удар призначається за грубий фол у власному штрафному майданчику.
- Жовта картка виноситься за неспортивну поведінку, симуляцію або порушення процедури заміни.
- Червона картка означає видалення до кінця матчу.
- Команда видаленого грає в меншості дві хвилини або до пропущеного голу.
Останній пункт відрізняє формат від великого футболу. Там команда дограє в меншості весь матч, тут покарання обмежене в часі.
Підкати біля суперника здебільшого заборонені через високий ризик травм на твердому покритті.
Стандартні положення
Кілька ситуацій відновлення гри мають власну специфіку.
Введення з-за бічної лінії виконується ногою, м’яч ставиться на лінію або поруч. Забити напряму не можна.
Кутовий подається з кутового сектора, теж протягом чотирьох секунд.
Введення від воріт виконує воротар руками зі свого штрафного майданчика.
Спірний м’яч у сучасній редакції замінено на введення командою, яка володіла м’ячем у момент зупинки.
При виконанні стандартів суперник має перебувати на відстані щонайменше п’яти метрів від м’яча.
Особливості для аматорських ліг
У неофіційних турнірах регламент часто спрощують.
Найчастіше скасовують систему командних фолів і хронометраж чистого часу. Матч грають два тайми по двадцять або двадцять п’ять хвилин без зупинок годинника.
Іноді дозволяють введення руками або грають звичайним м’ячем п’ятого розміру. Кількість гравців може зростати до шести.
Формат гри визначає не рівень майстерності, а те, скільки задоволення людина отримує за годину на майданчику.
Перед першим виходом варто просто уточнити в організатора, за яким варіантом грає конкретна ліга. Це економить час і прибирає непорозуміння в перших матчах.
